версія для друку

Що в податковому законодавстві перешкоджає діяльності благодійних і громадських організацій?04-06-2008

4 червня 2008 р. у Києві було проведено колективне глибинне інтерв’ю "Що в податковому законодавстві перешкоджає діяльності благодійних і громадських організацій?", головною метою якого було вивчення оцінки фінансових директорів і бухгалтерів благодійних та громадських організацій якості податкового законодавства. Також ставилося за мету вивчити очікування респондентів щодо покращення податкового законодавства в частині регулювання благодійної діяльності. Цільовою групою даного фокус-групового дослідження були визначені фінансові директори і бухгалтери благодійних та громадських організацій, що діють в Україні. За допомогою методу "снігова куля" були відібрані представники найбільш відомих та активних благодійних і громадських організацій. У засіданні фокус-групи взяли участь представники 8 благодійних фондів.

Модератори поставили наступні питання учасникам:

1. Проблеми законодавчого регулювання оподаткування благодійних організацій
(зокрема, залучення коштів та майна від приватних донорів, соціальна реклама і спонсорство)

2. Проблеми законодавчого регулювання оподаткування донорів благодійних організацій (зокрема, мінімальний поріг валових витрат на благодійну діяльність, податковий кредит для фізичних осіб-благодійників)

3. Проблеми регулювання оподаткування допомоги з боку благодійних організацій
(зокрема, оподаткування благодійної допомоги фізичним особам та бюджетним установам)

Додаткові питання учасників:

До початку загальної дискусії надійшло додаткове питання щодо можливості розгляду законопроекту про громадські організації, оскільки ці організації часто здійснюють благодійну діяльність і підлягають таким саме нормам законодавства про оподаткування.

Окремі учасники зазначили, що питання про однакові умови оподаткування благодійних та громадських організацій потребує окремого розгляду на підставі чіткого визначення видів власне благодійної діяльності.

Проблеми законодавчого регулювання оподаткування благодійних організацій

Загальна дискусія підтвердила, що законодавство про оподаткування не стримує більшість благодійників від співпраці з благодійними організаціями, але спричинює численні обмеження та колізії, посилені недостатнім рівнем культури благодійності та її мотивації в Україні.
Цитата: "Якщо є певність, що кошти донорів будуть витрачені ефективно, в рамках задумів донорів – тоді співпраця має перспективу. Але є стереотипні побоювання серед бізнесу, що благодійні організації займаються невідомо чим, і результати їх діяльності годі відчути"
Цитата: "Особливо негативно впливає відсутність стандартів благодійної діяльності, вимог у законі про обов’язкове опублікування фінансової звітності благодійних організацій – бодай на їх сайтах"

Більшість учасників підтримала думку, що податкові органи несистематично перевіряють благодійні організації. Проте, практика застосування листів податкових органів на запити окремих організацій замість офіційних роз’яснень ДПА створює численні можливості для зловживань і з боку благодійних організацій, і державних органів. Донори, за винятком міжнародних фондів, також не мають практики систематичної звітності про благодійну діяльність. Проблеми щодо звітності існують, на думку учасників, у більшості благодійних організацій, що істотно перекручує прозорість у благодійній діяльності.
Цитата: "Держава і в сфері благодійності прагне все контролювати, щоб люди сподівалися на братніх і дружніх політиків, а не на власні сили. Певні зловживання є скрізь, от і депутати одержують більшу матеріальну допомогу, ніж зарплату"
Цитата: "Кожну організацію можна прикрити за порушення, в законодавстві дуже багато репресивних механізмів, які не застосовують або рідко застосовують, але всі озираються на ці ризики"
Цитата: "Якщо донор прийняв звіт, значить, кошти були використані за цільовим призначенням"

Щодо окремих питань оподаткування власне благодійних організацій, на думку групи учасників, процедури оформлення гуманітарної допомоги, зокрема, митного, надмірно ускладнені. Необхідно встановити критерії, які дозволять оперативно визначити, чи належать певні товари до гуманітарної допомоги.
Цитата: "Якщо передбачено в законі 90 днів на оформлення, ніхто вам за безплатно раніше не оформить. Тому часто доводиться відмовлятися від товарів, що швидко псуються"
Цитата: "Нелегальний імпорт під прапором гуманітарної допомоги – це, звісно, серйозний контраргумент, автомашини тощо. Тож вкажіть у законі, що саме включати такої допомоги"

Більшість учасників зазначила, що немає чітких критеріїв для оподаткування доходів від основної діяльності благодійних організацій, що ускладнює адміністративну практику податкових органів. Хоча під час фокус-групи не було наведено конкретних прикладів позбавлення організацій статусу неприбутковості, але така загроза постійно стримує надання соціальних послуг.
Цитата: "Закон не забороняє одержувати доходи від платних послуг, неосновної діяльності, але є якесь негласне положення, що організації позбавляють статусу неприбутковості, якщо доходи від таких послуг перевищують 25-30%. Хто нам встановлює такі квоти на доходи, що не мають пільг?"

Крім того, відсутнє законодавче регулювання щодо масових заходів з залучення коштів – аукціони, лотереї, скриньки, смс-пожертви, а також анонімних пожертв під час масових акцій.

Окремі учасники зазначили, що курсова різниця повинна також включатися до складу пасивних доходів, адже пожертви в іноземній валюті мають витрачатися на цілі благодійного проекту за первісним обмінним курсом.
Цитата: "Хто бачив у бюджетах проектів графу "податок на прибуток"? Хто і з яких джерел має сплачувати цей податок на курсову різницю?"

Дискусійними питаннями щодо оподаткування благодійних організацій виявилися пропозиції окремих учасників щодо необхідності встановлення у законі:
1) чіткого включення членських внесків на статутну діяльність до доходів, звільнених від податку на прибуток підприємств;
2) вичерпного переліку видів доходів, які заборонено включати до складу основної діяльності благодійних організацій як альтернативи відкритому переліку дозволених видів такої діяльності;
3) можливості одержання товарних та інших кредитів благодійними організаціями;
4) присвоєння коду неприбутковості та ведення реєстру неприбуткових організацій потребує уточнення на підставі чітких критеріїв, затверджених КМУ.

Ключовою додатковою інформацією для цілей дослідження, одержаною під час обговорення, виявилося повідомлення учасників, що найбільші втрати благодійних організацій пов’язані з відсутністю можливості податкового кредиту на податок на додану вартість. Особливо відчутне це при передачі благодійних внесків у не грошовій формі фізичним особам і державним органам, які відмовляються ставити це майно на баланс.

Проблеми законодавчого регулювання оподаткування донорів благодійних організацій

Загальна дискусія підтвердила, що переважна частина приватних пожертв надходить саме від фізичних осіб, навіть підприємці радше переказують кошти з індивідуальних рахунків. Особливу актуальність, на думку окремих учасників, мають питання законодавчого регулювання одержання благодійних внесків від мігрантів, діаспори та спадкових договорів.
Цитата: "Про перешкоди в податковому законодавстві треба запитувати не фонди, а комерційні структури – нам нічого не заважає"
Цитата: "Для фізичних осіб-підприємців два відсотки – дуже невеликі гроші. Для фізичних осіб нормальний розмір податкового кредиту – 10-15% оподаткованого доходу. І не тільки з заробітної плати"
Цитата: "Є світова практика – незалежно від податкових пільг, стихійно чи на підставі корпоративної політики, бізнес-компанії витрачають на благодійність близько двох відсотків прибутку".

Окремі учасники зазначали, що податковий кредит фізичним особам не поширюється на витрати на лікування та навчання навіть родичів першого ступеня через ускладнені процедури і штучні коефіцієнти, а також бездіяльність державних органів, зокрема, щодо прийняття закону про медичне страхування.

Великі бізнес-компанії заінтересовані у включенні до валових витрат і пожертв меншого розміру, ніж два відсотки прибутку.
Цитата: "Кілька років тому кожне звернення за допомогою було темою окремих переговорів – що і як оформити. Тепер головне – рівень довіри до фонду, а пільги оцінюють в другу чергу".

Дискусійним питанням щодо оподаткування донорів благодійних організацій виявилася пропозиція окремих учасників щодо необхідності встановлення у законі можливості поширення певних пільг і на підприємства, що обрали спрощену систему оподаткування;

Проблеми регулювання оподаткування допомоги з боку благодійних організацій

Загальна дискусія підтвердила, що нечіткі норми про оподаткування благодійної допомоги фізичним особам є однією з головних проблем благодійної діяльності в цілому.
Цитата: "Це просто абсурдна ситуація! Ми робимо це замість держави – і маємо знову платити податок!"
Цитата: "Колись була чудова редакція пункту 4.3.5 закону про податок з доходів фізичних осіб – виплати від неприбуткових організацій, не пов’язані з оплатою праці, не повинні оподатковуватися. Потім хтось про лобіював свої інтереси, і як тепер проводити семінари та інші акції?"
Цитата: "За 1-ДФ не хвилюйтеся, штрафи невеликі, а от за неутримання податку 15% – невідомо з яких джерел – дуже великі"
Окремі учасники зауважили, що оподаткування витрат благодійних організацій на адресну допомогу, яку підтверджують документи, як-от на лікування дітей або на подарунки дітям, призводить навіть до втрати сім’ями права на державну соціальну допомогу. Дуже часто це спричинює конфлікти з батьками, учителями і дітьми.

Також проблематичним, на думку деяких учасників, є оцінка благодійної допомоги в не грошовій формі, особливо якщо її надає виробник товарів або послуг, в тому числі щодо обрахунку податку на додану вартість.

Загальні висновки та рекомендації

Під час обговорення питань модераторів пріоритетними напрямами змін до законодавства про оподаткування благодійної діяльності більшість учасників визначила, зокрема, такі.
1. Встановлення чітких критеріїв визнання доходів від основної діяльності благодійних організацій.
2. Уточнення у законодавчих актах процедур оприлюднення звітності благодійних організацій.
3. Встановлення принаймні загальних засад регулювання масових заходів з залучення благодійних пожертв.
4. Уточнення умов надання благодійним організаціям права на податковий кредит з податку на додану вартість замість "звільнення" від податку, що ставить благодійників у дискримінаційне становище.
5. Спрощення процедур оформлення гуманітарної допомоги.
6. Скасування мінімальної суми пожертв юридичних осіб у розмірі двох відсотків прибутку
7. Підвищення розміру податкового кредиту для пожертв фізичних осіб до 10-15% річного оподаткованого доходу
8. Скасування норми про скорочення бюджетних асигнувань державним і комунальним установам на суму одержаної ними благодійної допомоги
9. Поширення звільнення або зниженої ставки податку з доходів фізичних осіб на визначений законом розмір вартості одержаної благодійної допомоги
10. Припинення практики позбавлення права на державну соціальну допомогу осіб, які одержують благодійну допомогу від приватних донорів.

Необхідним визнано подальше обговорення дискусійних питань, розглянутих під час фокус-групи, з іншими заінтересованими сторонами та експертами, а також проведення глибинних інтерв’ю з представниками державних органів і бізнесу щодо конкретних змін.

Загальною рекомендацією учасників фокус-групи є проведення парламентських слухань щодо змін до законодавства про благодійну діяльність, щоб привернути увагу парламентарів та урядовців до потреб благодійників та одержувачів допомоги.

Підготовлено Олександром Вінніковим, Мережа розвитку європейського права, червень 2008 р. в рамках дослідження "Оцінка якості законодавства в сфері благодійної діяльності та очікувань щодо його покращення"

УНЦПД

повернутися до новин